Замісна підтримувальна терапія

Матеріал з Соціотерапії

Перейти до: навігація, пошук
Замісна терапія розглядається як один з варіантів лікування для наркозалежних людей, які фактично не можуть припинити вживання ін'єкційного наркотику, навіть якщо прагнуть це зробити.
Сьогодні вже понад 60 країн світу визнали ефективність зазначеного методу лікування: США (більш як 200 тис. пацієнтів), Великобританія (128 тис.), Франція (105 тис.), Італія (91 тис.), Іспанія (89 тис.), Німеччина (75 тис.), Австралія і Нова Зеландія (понад 20 тис.), Канада (15 тис.), Китай (12 тис.) та iн.
Усього у світі на цей час налічується понад 800 тисяч пацієнтів програм замісної терапії, рік у рік їх стає більше, у т.ч. за рахунок країн пострадянського простору. Слід брати до уваги, що в усіх без винятку 27 країнах Євросоюзу замісна підтримуюча терапія є стандартом наркологічної допомоги, поряд із реабілітаційними та детоксикаційними компонентами лікування наркозалежності.
У 2004 році Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ), Об’єднана програма ООН з ВІЛ/СНІДу (ЮНЕЙДС) та Управління ООН з проблем наркотиків і злочинності (УООННЗ) визнали замісну терапію «одним із найефективніших видів фармакологічного лікування опіоїдної залежності». Спiльна позицiя ВООЗ/УООННП/ЮНЭЙДС - "Заместительная поддерживающая терапия в ведении пациентов с зависимостью и в профилактике ВИЧ-инфекции и СПИДа: Опиоидная зависимость – сложное состояние, часто требующее длительного лечения и ухода, – связана с высоким риском инфицирования ВИЧ в случае инъекционного введения опиоидов с использованием зараженного инструментария. Поскольку не существует единственного метода лечения, эффективного для всех индивидов с опиоидной зависимостью, должен быть доступен достаточно широкий арсенал разнообразных методов. Заместительная поддерживающая терапия – один из наиболее эффективных методов лечения опиоидной зависимости. Заместительная поддерживающая терапия – основной компонент приближенных к населению подходов к ведению пациентов с опиоидной зависимостью и профилактике инфицирования ВИЧ среди потребителей инъекционных наркотиков (ПИН)".
Вперше в Україні, у грудні 2004 року, впроваджені програми замісної терапії у Києві, а саме в Київській міський наркологічній клінічній лікарні «Соціотерапія» з використанням препарату "Бупренорфіну гідрохлорид", а у 2007 – з використанням препарату "Метадолу гідроохлорид". Відтоді програми ЗПТ поширилися у всі регіони України. У нашій лікарні програма поєднана з психо-соціальною допомогою, з урахуванням того, що повинен бути доступний широкий спектр послуг з лікування.